Буде лонгрід, буде по пунктах.
Почну здалека, а саме з 2012 року, коли мої батьки змінили opel vectra А на volvo v40 1997 року. Вектру я в них викупив, але в той день, коли я вперше сів в їхнє Вольво, прийшло усвідомлення, яку машину мені треба. Йшли роки, молода сім'я ставала на ноги, і от в 2019 прийшов час міняти вектру, яка без двох років була oldtimer car. Чесно кажучи, міняти я її не хотів, але відсутність кондюка літом у Львові в корках наочно показувала те, що відчувають раки, коли їх варять.
Бюджет на авто, як завжди, був обмежений, але разом з тим, була чітка впевненість в тому, що в нас має бути Volvo. Тому вибір пав на V50 з класичним 1.6d., вже рестову, але на 16клапанах. З наступного абзацу почну суб'єктивщину.
Volvo v50
- Підкапотка. У тих 50-ках було євро 4. Пробіг кручений в машині не був, перевіряли, але мала машина стандартні болячки, які я звичайно, не знав. Болячка всіх 50-ок - сажовий і турба. Сажовий відригнув в перший місяць, а я, мале дурне, його вирізав, бо так робили всі. Сажовий вмер, бо клинив шток турбіни, яку я після сажового також ремонтував. Решта проблем у мене не було. Як на мене, трошки маловато того мотора тій машині.
- КПП. 5-ступка. Загалом все ок, як звичайна коробка. Створена більше економити топливо. В вектрі по передаточних числах була краще, але то таке, бо та коробка була еталоном по підібраних передаточних числах і вооопше - її робили Боги!.
- Тормоза. Я хз що там стояло, але натискати на тормоза було страшно. Вона вставала як вкопана. Коли хтось позичав авто, я мусів попереджати, що тормоза ппц чутливі.
- Підвіска. Міцна. Якби папЄрЄдніки робили розвал, то спокійно б все жило довше, але.... Перед на пробігові 170к рідний і живий. Зад перебрав, бо розвал потягнув все решта, а так все було б в нормі. Пробував підняти на проставках - не вийшло. Проставки вкруг були 2см, а машина стала як корова на льоду. За два тижні я їх зняв і звикся з тим, що "народжений пов'язати літати не зможе".
- Рульове. Вона була низька, і рулилась чітко і стійко. Серпантини я проходив з усмішкою у всі 32 зуба, а настрій був такий, ніби мені 13, і мене поцілувала найгарніша дівчина в школі :)
- Клімат. Якось без особливостей, дуууууже гарно працював, ніби консьєрж тихенько підганяв температуру, щоб я часом не звернув на нього увагу. Робота - зовсім непомітна, дві зони можна було налаштовувати одною крутілкою зразу. Електропідігрів салону при відсутності вебасто також рішав. Майже ніколи не потіла, навіть без увімкненого АС.
- Датчик дощу - теж мега прикольно робив.
- Комфорт. Тут все як в вольво: під рукою, і думати не треба, бо все є зроблено за мене. До ергономіки звик за дві хвилини. Коли сідав в салон, то так ніби вдома на свій диван, який ще й до того спокійно, чемно везе.
- Кузов. Як і всі Вольво: твердий і цілий.
- Загальне. Чесно кажучи, чомусь вона "не йшла по руці". До габариту за два роки я так і не звик. Постійно підсовувала мені якісь дрібнички, тому й продав. І в нас з сім'єю якось не було відчуття, що то є наше авто. Тим більше на другий день після покупки я вже сидів на авторіа і шукав нове авто, хз чого.
Volvo v60 cross country. Це був усвідомлений вибір Вольво з чіткими критеріями, довгими перевірками і тошнотним підходом. Тепер суб'єктивщина.
- Підкапотка. Тут у мене новий, і напевно, останній ДВЗ Вольво, а саме VEA 2.0 d на 150 направду диких "шведських лосенят". Їде дуже бодро. Пробіг 220к. Крім стандартної для моделей 2016-19 років болячки клапаної кришки, проблем немає. От нині, правда, здав стартер на профілактику. Я вже їзджу 4-й рік і все норм.
- КПП. 6-ступка. Так ручка, але як я казав - вибір усвідомлений (можете кидати помідори і все таке:)). Про коробку: 1-ша закоротка. Друга, третя - місто, четверта хз нашо, 5- звичайна траса, 6- коли треба їхати, а не відпочивати :)
- Тормоза. Порівняно з 50-кою дуже плавні. Часом ніби навіть в'ялі, але якщо різко вдарити по педалі, стає як вкопана. Кажуть, що так зроблено для більшого комфорту. Хз, мені нравиця, але на початку пару раз чуть не вляпався. Сюда приплету і "сіті сейфеті" - воно таки працює. Зекономило десь 1к доларів, коли я був замучений і чуть-чуть проморгав. Машина спрацювала десь на секунду швидше за мене.
- Підвіска. 220к - усе рідне. Нещодавно був на вібростенді, ніяких нюансів немає. З чого роблю висновок, що підвіска тут дуже живуча.
- Рульове. Комфорту більше ніж спорту, але разом з тим впевнено може дарувати посмішку. Руль дуже гарно, м'яко слухається.
- Клімат. В 50-ки було краще, і крапка. Чому, ну чому для перфекціоніста не дали можливість крутити дві зони з одної кнопки? Тай загалом в 50-ці можна було їздити без включеного кондюка в сиру погоду, тут часом треба допомагати. У 50-ки клімат дув рівномірно всюди. Тут ніби теж, але його роботу я помічаю.
- Датчик дощу. Важко сказати, бо скло міняне, але якось він у мене не дуже адекватний. На 50-ці включив і забув, тут так не є.
- Комфорт. Ця машинка більша і комфортніша. Усе, крім клімату і датчка дощу, ще ергономічніше. Шумка краща. Габарити для мене кращі, незважаючи навіть на капот від ЗІЛа (хто знає, той знає). Відчуття дому в салоні присутнє. У ній хочеться їздити постійно, причому кудась далеко, причому в сніг або в дощ. Я деколи безцільно катаюсь тоді, коли треба розібратися з думками. Такий собі психотерапевт на мінімалках.
- Кузов. Як у Вольво. Міцний і не ржавіє. Була маленька оказія для витягнення вм'ятини без фарбування, то попередили, що буде дорожче, бо метал грубший і з ним важче працювати.
- Загальне. За 3 роки разом жодного разу я не задумався над продажем. Наш ведмедик став повноцінним членом родини, а в перші дні війни ми знали, що це наша фортеця, щоб там не сталось.
Підсумки. Так, що ж краще - v50, чи v60? Складне питання. Обидві машини дуже добре скроєні, в обох є об'єктивні плюси й мінуси, але якщо б мене зараз запитали, чи шкодую я, що купив v50, то я б сказав: НІ, це є отой крок, який показує, чи буде Вольво хворобою, чи ні. Якщо б зараз мене запитали, чи варто купити v60 або v50, то я б сказав так, але у випадку першої машини, можливо не варто. Вольво має бути перш за все усвідомленим вибором (або зовсім емоційною покупкою).
Зимааааа
2
2
